Колобок
Украинская народная сказка Колобок /на украинском языке/
Жили собі дід і баба та дожились уже до того, що й хліба нема.
Дід і каже:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема ?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку, борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок і поклала на вікні, щоб простигав. А він лежав-лежав на вікні, а тоді з вікна — та на призьбу, а з призьби — та на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг-покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик:
— Колобок, колобок, я тебе з’їм! А колобок відповідає:
— Не їж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану, якої ?
— Я по засіку метений,
Я із борошна спечений, -
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу !
Та й побіг знову.
Біжить та й біжить …
Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
— Я по засіку метений,
Я із борошна спечений, -
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу !
Та й побіг. Аж іде ведмідь: — Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
— Я по засіку метений,
Я із борошна спечений, -
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу !
Та й побіг знову.
Біжить та й біжить дорогою …
Зустрічається з лисичкою:
— Колобок, колобок, я тебе з’їм!
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай !
— Я по засіку метений,
Я із борошна спечений, -
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу !
— Ну й пісня гарна ! — каже лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай — но ще раз. Сідай мені на язик, щоб чутніше було.
Колобок сів їй на язик та й почав співати:
— Я по засіку метений,
Я із борошна спечений …
А лисичка — його гам ! Та й з’їла !
